УПЦ Київський Патріархат м. Рівне Всіхсвятська парафія
храм Преподобного Федора князя Острозького
20.06.2019 захоплений ПЦУ

Памяті Олександра Музичко присвячується




 

Проміння першого весняного сонечка ласкаво зігрівало долівку вівтаря храму, розчиняючи зимність стін, підлоги, Святого Престолу, своїм теплом. Невеликий храм північного району Рівного дихав умиротвореністю після людної та тривалої молитви минулого воскреслого дня, поза храмом звичайний робочий день, вулицею проїжджають авта, у храмі мир та спокій – Божа благодать. Раптом біля решітки відчинених дверей виникає хлопчисько – першокласник! Питаю ім’я, відповідає: - Сашко; - на честь Олександра Невського?, відповідь українською – Алєксандра Нєвского.

 

Хлопчина ховається за дверима храму, щоб не побачив хто з домашніх (їх будинок на протилежному боці) і розповідає, що вони ходять в руську церкву спочатку називає нижній собор, а потім каже подвор’є і щиро зізнається, мовляв батьки забороняють ходити в українську церкву.

 

Умиротвореність, спокій десь діваються- починається тумер. Хлопченя задає п’ять запитань у хвилину, брязкає защібками, забігає в храм у шапці і прямо у вівтар, приводить товариша Миколку який нещодавно хрестив у нас братика Захарчика, обидва мало не танцюють та говорять, між собою, приблизно те що говорили апостоли Петро, Яків та Іоанн на горі Фавор коли Господь Преображався і їм явилися Мойсей та Ілля.

 

Шапки скидають, знову рвуться до вівтаря, пояснюю… Миколка, з захопленням,  називає Розп’яття картиною, Сашко істово хреститься та цілує ікону Преподобного Іоана Ліствичника, біжать на клірос все обдивляються та обмацують: Сашко видає перл: будем зараз читати молітвослов. Веду до освяченої води даю пити, потім трішки пшенички з Соборування, це вже коли Миколка пішов. Сашко повертається перехрестившись цілує ікону Луки Кримського. Закриваємо храм. Сашко уже в машині за кермом, легенько проганяю, ділюсь цукерками з авта, запрошую ще до нашого храму та годину оговтавшись пишу це оповідання з такою думкою:

 

- можливо це душа Олександра Музичко (Сашка Білого) в образі цього, як казала блаженної пам’яті моя баба Хведоська, шибеника, приходила та нагадувала про себе, адже він казав: мене вб’ють та на моє місце стануть сотні, тисячі…, а вже кого – патріотів чи запроданців залежить від кожного з нас.

 

 

Протоєрей Віталій Друзюк 

https://www.facebook.com/druzyuk 



Обновлен 01 апр 2014. Создан 31 мар 2014



  Комментарии       
Всего 1, последний 5 лет назад
--- 23 июл 2014 ответить
це жахлива стаття
Имя или Email


При указании email на него будут отправляться ответы
Как имя будет использована первая часть email до @
Сам email нигде не отображается!
Зарегистрируйтесь, чтобы писать под своим ником
free counters Погода в Рівному Волинська православна богословська академія